Зустріч, що об'єднує роки!

Сьогодні школа двері відчинила,
Щоб юність ваша знову розцвіла.
Злетілися, неначе птахів крила,
До рідного, затишного тепла.

Летять роки, немов птахи у вирій,
І сріблом осідають на чолі.
Та в школі ми — раніше, як і нині —
Ті ж самі діти, трішки пустуни.

Хоч час летить і ми вже не малі,
Та в рідній школі знову ми — ті самі.
Забудемо про всі свої жалі,
Зустрівшись нині з юністю й друзями.

Ми подивились, згадали, почули —
У кожного доля і шлях свій проліг.
Та головне, що ви не забули
Свій перший у класі знайомий поріг.

Минуло все, та пам’ять не згасає,
Бо школа — це назавжди рідний дім.
Хай кожен з вас сьогодні відчуває,
Що він потрібен і цікавий всім.

Вхід