Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.

Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
Сьогодні у нашому рідному селі Слобода скорботний день… День, коли слова здаються надто малими, щоб висловити весь біль, вдячність і шану нашим Героям.
Ми згадуємо тих, хто ще вчора жив поруч із нами, ходив нашими вулицями, мріяв, любив, будував плани… А сьогодні їхні імена назавжди вписані в історію нашої громади та України.
Вони стали на захист рідної землі, своїх родин, своїх дітей, нашого села, нашого дому. Вони віддали найдорожче — власне життя, щоб ми могли жити, молитися, працювати й зустрічати новий день під синьо-жовтим прапором.
Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших Захисників та Захисниць.
Перед матерями, які чекали синів.
Перед дружинами, які чекали чоловіків.
Перед дітьми, які назавжди залишили у серці образ свого тата.
Перед усіма рідними, які щодня живуть із болем втрати.
Герої, ми пам’ятаємо вас.
Ваш подвиг — не просто сторінка історії. Це біль наших родин, і наша гордість та частина великої боротьби українського народу за свободу.
Нехай пам’ять про кожного полеглого живе у наших серцях, а їхня жертовність нагадує нам, якою дорогою ціною виборюється наша свобода.
Ми не маємо права забути.
Ми не маємо права мовчати.
Ми маємо пам’ятати — заради них, заради наших дітей, заради України.
Вічна пам’ять кожному Герою, який віддав життя за Україну.
Низький уклін і безмежна вдячність.
Герої не вмирають.
Вони живуть у наших серцях.
Вони живуть в Україні.