Андріївські вечорниці

Андріївські вечорниці

 

Година спілкування у 8 класі

Класний керівник Кожухар Віталій Михайлович

 

"Ой на Андрія дівчата гадали" Українські вечорниці У селі,... вже ранок настав, Микола прокинувся, худобу підняв. І Текля теж встала, по дрова пішла, У хаті підмела, води принесла, їхню доньку Улянку вже сватать пора: Свиня вже говорить, а зятя нема.

Автор. Микола знай собі співає,

До Теклі чутка долітає,

Що скочив в гречку старий дід -

Здурів вар'ят на старість літ.

І ось в сім'ї назрів конфлікт -

Ініціатором був дід.

І хоч його душила "жаба",

Конфлікт озвучувала баба.

Текля Всі баби по селу вже роздзвонили, Що ти, Миколо, вже давно не мій. Казали, що ти ходиш до Марини,

Горнутися до мене більш не смій.

Микола Що ти, Теклю, з дуба впала. Чи з ноги не тої встала?

Лиш тебе одну кохаю, На других не заглядаю.

Текля Ну а вчора де пропав.

Ніби тебе дідько вкрав?

Микола До склепу з кумом ми ходили. "Чупа-чупс" собі купили.

Текля Півлітровою була "Чупа-чупса" та твоя.

Вилизали, певно, всю,

ї Петрову, і твою? Так вже добре нализались.

Що додому ледь дістались.

Микола Цить, стара, та не сварися, До роботи вже берися,

Бо сьогодні вечорниці, Прийдуть дівчата білолиці,

З ними файні парубки:

Погуляють залюбки.

1 кума. Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?

2 кума. Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці, і якби не ви, кумасю, то не було б з ким поговорити, шо розказати, додому понести» сусідам передати.

1 кума. І я так кажу, кумасю, але послухайте, що нового в світі за день сталося.

2 кума. А ви не скажете, кумцю, що оце ваші кури у мене в городі роблять?

1 кума. А хто вам сказав, що то мої кури, вони що позначені? А може, то Ганині кури?

2 кума. Ганині не Ганині, але додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.

1 кума. Як то запишаться, вони ввечері нестися мають?!! Ви, мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуньки вам за тин впали?!!

2 кума. Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали.

1 кума. Отакої, то, може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?

2 кума. А чому ж не піде, я куди ліпша від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!..

1 кума. Що?!! То це я-товста!!! Це я-веснянкувата!!! Та я тобі покажу, якая язиката!!!1 кума. Бодай тебе нещасна година побила, як ти мої яблучка потрусила.

2 кума. Тьху на тебе, і на твої кури, бодай вони одними "кіндерами" неслися. Застала мене з тобою нещасна година. Тьху.

Автор.

В кожнім, думаю, селі є такі ґаздині,

Можуть вони говорити аж по цілій днині.

Довго десь собі сварились там біля криниці,

Поки не повиростали їм ґулі на язиці.

Ну ось і вечір, вівці біля броду,

Із річку п'ють собі холодну воду,

На вечорниці хлопці поспішають

Й дівчатонька, що дуже їх кохають.

Текля Уже й вечір надворі, чути співи, ані дівчат, ані хлопців не видно. Що то молодість... Цілу ніч гуляли б, тільки музику й пісні слухали, і то споконвіку так велося. І ми колись... Як згадаю... Літа, літа... Летять, наче орли сизокрилі...

Уляна. Мамо, мамо, витріть сльози. У нас сьогодні вечорниці. Прийдуть дівчата з парубками, і ви повеселитеся з нами. Але що їх так довго немає?

1 дівчина. Доброго вечора у вашій хаті. Чи пустите до господи?

Текля І вам вечір добрий, дівчатонька. Заходьте, сідайте у нашій хаті, на нашій лаві.

2 дівчина. Тітко, а де дядько Микола? Чому ж то його не чути, не видно?

Тккля Та хто його знає, знову десь пропав. Тільки б не зустрівся з кумом... А ви сідайте. Уляно, пригощай І розважай дівчат.

Уляна. Доброго вечора, дівчатонька.. Дякуємо, що зайшли, а які новини ви з собою принесли?

3 дівчина. Дівчата, що я вам скажу - і не повірите.

4 дівчина. Та що там вже. говори.

З дівчина. Я вчора Михайла - тітки Орисі, що біля ферми живе, внука з міста бачила так близько, як оце вас зараз бачу,

5 дівчина. Та що там бачила. Я з ним навіть говорила, як оце зараз із вами говорю.

1 дівчина. А я з ним навіть цілувалася, як оце зараз із вами... Ні, це було зовсім інакше.

2 дівчинa Брешеш!

1 дівчина. Це я брешу?!! Та ти мені просто заздриш!!!

3 дівчина. Це я заздрю?!!

2 дівчина. Дівчата, перестаньте сперечатися. Ви знаєте, якщо мені Петро сьогодні не освідчиться, то я собі щось зроблю.

4 дівчина. Нічого ти собі не зробиш.

2 дівчина. Це я не зроблю?!! Та я собі знаєш що зроблю?!! Я собі нову зачіску зроблю!!! Я на потилиці його ім'я вистрижу.

5 дівчина. А мій Степан, якшо до мене не підійде, то я на себе руки накладу.

Уляна. Як накладеш?!!

5 дівчина. Як-як, ось так

1 дівчина. Та вистачить, дівчата, вже про хлопців говорити. Давайте ліпше, заспіваємо.

З дівчина. Слухайте, дівчатонька, а може, щоб Михайло звернув на мене свій погляд, мені пластичну операцію зробити?

5 дівчина. Та на твою операцію в усій Україні пластику не вистачить,

2 дівчина. А давайте затанцюємо, щось моїм чобіткам сумно стало

Уляна. І де ж це наші хлопці поділися? Чому їх так довго немає?1 хлопець. Дівчата, пустіть-но до хати.

1 дівчина. Гарненько попросіть.

2 хлопець. Пустіть, кажемо, до хати (стукає).

2 дівчина. Агов, хто такий?

3 хлопець. Пес рябий.

4 хлопець. Баран круторогий.

5 хлопець. Ведмідь клишоногий. Пустіть до хати.

3 дівчина. Не пустимо в хату, дуже вас багато.

Назар. Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Уляна. Ми як візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини.

1 хлопець. Дівчатонька, голуб'ятонька, ми прийшли не битися, ми прийшли миритися.

2 хлопець. ї гостинці принесли, і музик привели.

1 пара. - Але ж ти, Петро, дурний.

- Зате я високий.

- Ти, напевно, ще й сліпий?

- Зате кароокий.

- Я з тобою не танцюю, а лишеньно мучусь.

-Танцювати не навчився, зате довго кручусь.

2 пара. - Я у тебе другий день прошу поцілунка.

Ти стоїш, мов кам'яна, щось собі там бумка.

Зустрічаємось з тобою часу вже чимало.

- А тебе, коханий мій, паралізувало?

3 пара. - Я хотів би, Ксеню. мати жінку із докторів:

Вона б мене лікувала, скільки б не захворів.

- Ну а в мене інша думка - попадею стати:

Скільки б раз я не згрішила, мусів сповідати.

4 пара. - Галю, Галю, чорнобрива,

Я думала кучерявий - в нього ж чуба нема. - По дорозі жук-жук, по дорозі чорний, Подивися, дівчинонько, який я моторний.1 кума. Кумасю, кумасю, дивися, як твій онук Степан з моєю Ориською гуляє!!! І що то зараз за танці такі? Кажуть, якась "трискотека". Не те, що колись було.

2 кума. Так, так, кумцю. Тепер все не так, як було колись. Якісь нові "прохвесії" з'явилися: "корманики", "коголіки..." Ой-ой-ой і

1 кума. Я оце вчора пізно приходжу додому та й пукаю, пукаю у двері - ніхто не відчиняє. Підходжу до вікна, пукаю, пукаю - ніхто не відчиняє. Я заглядаю у шибу, а в хаті моя Ориська з твоїм Степаном сидять. Я до них: "Що ви там робите?" А вони: "То в нас любов". А я собі думаю: "Слава Богу, що не курять"...

1 хлопець. Тітко, тітко, а ви нам не розказали, звідки пішов отой звичай гадати на Андрія.

Тккля Розкажу, розкажу, я від старих людей чула. Андрій - один із апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Симона Ісус зробив своїми першими учнями. Вони обидва були рибалками і одразу прийняли вчення Христа, тому і були наділені здатністю зцілювати хворих людей. Каліки, незрячі, хворі після зустрічі з ними одужували. Люди стали вірити, що саме в ніч народження апостола Андрія можуть збутися всі бажання, що їх омріяв кожен, а особливо дівчата. А ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тоді, коли віриш у Боже провидіння, бо без віри гадання не буде мати ніякої сили.

1 дівчина. Ой, давайте і ми спробуємо поворожити. Дівчата, ви хочете знати свою долю?

Дівчата. Хочемо

2 дівчина. Я чула від бабусі, що для того, аби дізнатися, котра із нас швидше вийде заміж, треба почергово складати чоботи до пороти: чин швидше на поріг стане, та і заміж перша вийде.

3 дівчина. Ану, дівчата, давайте спробуємо, Розувайтеся. Ти, Уляно, першою в нас будеш, і так чобіт до чобота.

4 дівчина. О, доворожилася, що босою додому піду. Ану признавайтеся, хто з вас чобіт забрав?

4 хлопець. Ну я, приміром.

4 дівчина. Віддай, бо в ноги холодно.

4 хлопець. А може, ще й взути.

4 дівчина. Ні, це я вже вмію, бо першою заміж збираюся.

5 дівчина. Ой, дівчата, а ми ще сьогодні свої чоботи за тин не кидали. Казала мама, куди чобіт носком поверне, то туди і заміж підеш. Ану давайте спробуємо.Уляна. Ой, а в кого це я влучила?

Назар. Та в кого ще, як не в мою маму,

1 дівчина. Ого, прямо в свекруху попала. Скоро заміж вийдеш, та не скоро улюбленою невісткою станеш.

Текля Ану, дітоньки, ходіть назад у хату. У мене є ворожба для хлопців. Ось вам макітра. А оце вода і перстені. Наливайте воду і спробуйте ротом дістати перстень з макітри. Хто швидше?

1 хлопець. Та годі вже, дівчата. А підете сьогодні "паркан"

Дівчата. Підемо.

2 хлопець. То ходіть, а то вже пізно на вулиці.

3 дівчина. О, вже намазали.

3 хлопець. Не лайся, Марусю, то я хотів тебе до себе медом та солодом приклеїти, щоб моєю навіки була.

Уляна. З цією ворожбою ми й забули, що сьогодні, в ніч на Андрія, вареники ліпити треба, Ходіть усі до хати, я вас буду частувати, але їжте обережно, бо в середині вареника вас чекає сюрприз (пригощає всіх варениками).

1 дівчина. Ой, а у моєму варенику в середині гроші. Напевно, багатою буду.

2 дівчина. А у мене - вареник із сіллю - смачна начинка (сміється).

Степан. А у мене з перцем вареник, але вже смачненький, гостренький, в саме серце запік, як твої очі, Уляно.

Уляна. Чи то й справді мої очі тобі так допікають?

Степан. Ні, але я без них жити не можу. Все б дивився і дивився, як у криницю бездонну і глибоку.

Автор. Вже надворі світати стало.

Ото вже молодь погуляла.

Розходитись пора давно,

Бо прокидається село.

3 хлопець. Прощавайте, дівчатонька, прощавайте, кохані. Дякуємо за гулянку, за веселу забавлянку.

Степан. Дякуємо і тобі, господине, що пригощала, частувала, з хати нас не проганяла.

Уляна. Нема за що, прощавайте. До нас іще раз завітайте.

Текля О, вже світає, гості всі розійшлися, а мого старого й досі не видно. Чи, бува, не трапилося чого?

Автор. Як розвиднілось надворі, - вже Микола на порозі:.

Червоненький на лиці, рівно йти не в змозі.

Чогось задом милий йде, певно поспішає.

Хай-но тільки підійде - жінка вже чекає.

Микола Сам п'ю, сам гуляю, Сам стелюся, сам лягаю.

Тккля Де гуляв ти, старий діду, Де запропастився?

Певно, з кумом у шинкарки

Знов води обпився?

Микола Ти на мене не сварися і не прав вечірню. Хто господар у цій хаті, ще й на цім подвір'ю?

Текля Йди уже вкладайся спати, не трави ти душу,

Вік з тобою доживати я, повір, ще мушу.

Та й люблю тебе, Миколо, лиха моя доле...

Микола. Я тебе також кохаю й не зраджу ніколи.

Автор. Щоб усе у нас було, треба, щоб жило село,

Тоді будем панувати, не будемо лиха знати.

Будемо жінок любити, в хату гроші приносити,

Своїх діток доглядати, і онуків пригощати.

Молодим дамо дорогу - гарну маємо підмогу.

Старість хай буде багата, веселою - рідна хата.

Хай усюди колоситься жито і овес, й пшениця.

Хай здорові будуть всі: і дорослі, і малі.

Побажання ці приймайте, нам ще ліпше побажайте.