Шевченківський тиждень

    Весна… Ще несміливо, ледь помітно ступаєш ти моєю рідною Україною. Твій прихід – це завжди свято. Свято оновлення, відродження, свято наших душ.

    Кожному з нас здається, що він народжується на світ удруге, що весна ця – особлива, краща, світліша!

    Весна… Ти подарувала світові таку величну Людину, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка. Хочеться торкатися його святих слів, читати й перечитувати сторінка за сторінкою його прості і мудрі поезії…

     У Слобідському НВК  з 9  до 14 березня  пройшов  Шевченківський тиждень. Було  складено план проведення тижня та залучені учні  5 -11 класів до його виконання.

     Протягом тижня учні  НВК брали участь у різноманітних заходах. Кожен запланований день мав епіграф.

     У середу було оформлено та представлено книжково-ілюстративну виставку:  «Шевченкове слово в віках  не старіє»  та переглянуто  художні фільми   про Т.Г.Шевченка: «Обличчя української історії»,   «Розповіді про Шевченка», фільм «Кобзар єднає. Серія 2. Євген Сверстюк», мультфільм « Садок вишневий коло хати..»

     У четвер проведено конкурс  стіннівок  «Іду  з  дитинства  до  Тараса» та

інтелектуальну  гру "Відомий і невідомий Шевченко".

     П’ятниця  була  присвячена літературно-музичній  композиції  "Живе під сонцем любові Шевченкова  весна», зокрема йшлося про Тараса   Шевченка, як  художника. 

     Найбільш масовими були у суботу  літературні читання віршів Шевченка  "Поезії Т.Г.Шевченка торкнулися моєї душі". Читали напам’ять вірші учні та вчителі. Захопила учнів ідея створення  та представлення  проектів  «Я відкриваю Шевченка».

     Діти із зацікавленням приймали активну участь у запланованих заходах і  були нагороджені  подяками та  відзначені солодкими призами.

     Лірична музика, томики Шевченка – усе це створило романтичний настрій серед учнів  5 – 11 класів. Діти пізнали іншого Шевченка – чоловіка, який кохав, якого кохали, але позбавленого сімейного щастя і затишку.

     У ці дні сказано надзвичайно багато теплих і гарних слів на адресу Великого Тараса, звучали його незабутні вірші, пісні. Ми впевнені, що ці слова йшли від щирого серця і ми, його нащадки, будуємо таку Україну, про яку мріяв і за яку боровся  її  вірний син.

     Тож  нехай  в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його незабуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрість безсмертного генія великого народу.

     Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який вірить, що здійсняться пророчі поетові слова:

         І на оновленій землі

         Врага не буде, супостата,

         А буде син, і буде мати,

         І будуть люде на землі.

І.О.Бойчук, вчитель української мови і літератури